Курсова робота З макроекономіки на тему: “Зв’язок безробіття та інфляції” План Вступ І. Інфляція та безробіття як негативні явища ринкової економіки; ІІ. Використання кривої Філіпа для аналізу інфляційних процесів; ІІІ. Рівень інфляції та безробіття в Україні; Висновки Вступ По визнанню західних економістів, безробіття – центральна проблема країн з розвиненою економікою. Економічні втрати періоду масового безробіття значно більше, ніж втрати, зв'язані, наприклад, з монополізацією. У 70-80-е роки в США вони склали 1 трлн. дол. Американські дослідники встановили, що 1 рік безробіття віднімає у людини 5 років життя. Не важко також зрозуміти, яку потенційну небезпеку для суспільства представляє людина, кинута напризволяще через втрату роботи. Відомі і важкі соціальні наслідки безробіття: зростання наркоманії, злочинності і збільшення кількості самогубств. Яка ж суть безробіття? Що є її причинами? Ще одним явищем нестабільності є інфляція. Інфляція має значні економічні і соціальні наслідки для всіх господарських суб'єктів. Ці наслідки складні і різноманітні. Невеликі її темпи сприяють зростанню цін і норми прибутку, будучи, таким чином, чинником тимчасового пожвавлення кон'юнктури. У міру поглиблення інфляція перетворюється на серйозну перешкоду для відтворення, загострює економічну і соціальну напруженість в суспільстві. Інфляція активізує втечу від грошей до товарів, перетворюючи цей процес на лавиноподібний, загострює товарний голод, підриває стимули до грошового накопичення, порушує функціонування грошово-кредитної системи, відроджує бартер. Але як з безробіттям, так і з інфляцією можна боротися. Більш того, як з'ясували учені-економісти, між двома цими явищами є взаємозв'язок. У своїй курсовій роботі я розгляну суть і причини двох цих явищ, а також розгляну взаємозв'язок між безробіттям і інфляцією. І. Інфляція та безробіття як негативні явища ринкової економіки Суть і види безробіття. Для аналізу проблем безробіття необхідно, перш за все, чітко визначити, кого слід вважати безробітним. Критерії визнання людини безробітним звичайно встановлюються законом або урядовими документами і можутьтрішки розрізнятися по країнах. Але, як правило, декілька ознак присутні у всіх визначеннях. Це:1). працездатний вік, тобто людина повинна бути старше за мінімальний вік, з якого законодавство дозволяє працювати по найму, але молодше віку, після досягнення якого призначається пенсія через старість ,2).відсутність у людини постійного джерела заробітку протягом деякого часу (наприклад місяця),3).доведене прагнення людини знайти роботу (наприклад, обіг його в службу зайнятості і відвідини тих роботодавців, до яких його направляють на співбесіду співробітники цієї служби). Тільки той, хто відповідає цим ознакам, вважається дійсно безробітним і враховується при визначенні загального рівня безробіття в країні. Цей показник визначається таким чином: Рівень безробіття = число безробітних / чисельність робочої сили Гострота проблеми безробіття породжується рядом причин: По-перше, людина – економічний ресурс особливого типу. Втрачений робочий час невідновлений, і той об'єм благ, який не був сьогодні вироблений через безробіття, вже не можна компенсувати в майбутньому. По-друге, навіть якщо людина не працює вона не може перестати споживати і йому все одно потрібно годувати свою сім'ю. Тому суспільство вимушене шукати засобу для порятунку безробітних від голодної смерті. Але засоби, що направляються на це, не стають винагородою за виробництво нових благ, а значить, не ведуть до подальшого росту добробуту всіх громадян країни. По-третє, зростання безробіття скорочує попит на товари на внутрішньому ринку. Люди, не одержуючі зарплату, вимушені задовольнятися лише самим мінімумом засоб...